БІЙ - ПЕРШИЙ І ОСТАННІЙ...
(і тут я знову попрошу репосту)
https://www.facebook.com/events/446915452185150/







Зона АТО - вона тісна... Хто жив там, той знає.
Знає, хто помирав там...

С Женей мы были знакомы до того первого и последнего боя.
Мы помогали роте, где он служил - но я мало помнила его. Всё, что я помнила:
... дождь, грязь под колёсами. Машина останавливается на развилке, где уже ждут нас ребята, выскочившие навстречу, от позиций. Мы выпрыгиваем в грязную жижу, поток дождя на непокрытые головы
мы опять забыли взять дождевики для себя. Мы опять забыли тепло одеться. Мы уже мокрые - щулясь прыгаем к багажнику, дёргаем ручку - сейчас нам рыться в мешках и коробках, доставать нужное, а дождь за шиворот, а ручка дверцы грязная.
Большие руки обнимают и отставляют в сторону. Где дождь? - нет дождя. Большие руки держат над нашими головами брезентовые плащ-палатки.
- Дівчатка, та давайте, ми самі... - говорят нам.
Мы под брезентом. Они перегружают коробки из нашего Вжика в свой Урал, покрикивают:
- Не скидайте дощовики! Ми звичні, нічого-нічого...

І це усе, що пам"ятала я про нього...

... второе сентября.
День, после которого закончилась моя прежняя жизнь, и началась жизнь новая - без веры в друзей, без уверенности в том, что что бы ни случилось - тебя заслонит плечо друга...
Мы сидим в кафе. Подходят новые люди.
Друзья Эндрю собираются в кафе. Нам надо о чём-то говорить, что-то делать. Нам это надо, иначе мы сойдём с ума от горя.
У меня телефонный звонок.

- Діано, це ми, рота... - дальше номер роты и бригады. - Там наш Женя підірвався на міні... У Щасті...
- Я передзвоню. - кидаю я в телефонну трубку і даю відбій.
Потім довго дивлюсь на телефон. Починаю щось розуміти, набираю номер:
- Де підірвався?
- У Щасті. Під Щастям там десь недалечко. - кричать мені.
- Чому? Він? Був? Під Щастям? - питаю я.

Два різних сектора. Два - один, де ми зустрілись, де стояла та рота, інший - сектор, де загинув мій друг.
Сьогодні там загинув мій друг.
...
- Так нас же взяли на охорону мобільних груп. І одна група нарвалась чи то на ДРГ, чи то на своїх... - кричать мені. - Женя... Ви ж пам"ятаєте Женю? Його відвезли до Харкова, йому потрібна допомога...

Женя.
З сектору С в сектор А - і він попав в одну групу з моїм другом?
Він попав в один бій?
Не розумію...
Невже настільки тісна зона АТО?..

... той бій був не першим для мого друга, але останнім для нього.
Той бій був першим для Жені, але не останнім для нього.

... Я в госпіталі. Намагаюсь посміхатись. Намагаюсь взнати.
Я не пам"ятаю обличчя. Я пам"ятаю руки. Великі руки, що колись, зовсім недавно, тримали наді мною дощовика - як над найбільшою дорогоцінністю, тримали.

Зараз ці схудлі руки лежать поверх простирадла.
Йому боляче. Йому страшенно боляче. У нього перебиті ноги, десь під ліжком працює апарат, що відкачує гній.
Женя говорить.
Він розповідає нам про останній бій мого друга.
Про перший бій його, Жені - і я вже розумію, що більшого друга, ніж оцей Женя, чиї руки я пам"ятаю - лише руки! - в мене нема.

- ... після вибуху я кинувся до Жори. Жора лежав, схилившись на мене. Я розбудив його і почав стріляти. Потім подивився на свої ноги і здивувався, чому вони такі перекривлені. І зрозумів, що вони перебиті. Я наклав собі джгут, знову розбудив Жору і почав стріляти.

- ... машина загорілась, і я спробував вибратись. Але не міг. Тоді мене витягли Жора й Олег. І віттягли за насип щебня. Там я знову стріляв.

Він стріляв, вже знаючи, що загинули Ендрю та Байкер.
Стріляв, розуміючи, що кожної миті може бути або вбитим, або захваченим до полону.

- ... коли підтягли Ярослава, я допоміг його перев"язати. Я ж санітар-стрілок. Подивився на годинник, прикинув, скільки часу пройшло, і написав на джгуті приблизний час. Потім знову стріляв.

- ... після першого вибуху Ендрю ще був живий. Він намагався завести машину. Чи мені здалося... Не пам"ятаю. Я перев"язував поранених і стріляв в ту сторону, звідки стріляли по нас.

- Це був твій перший бій?
- Так, перший...

Потім були інші бої.
Він переніс більше тридцяти операцій.
Вдумайтесь - більше тридцяти за півроку!

Я не знаю, де він бере сили - але я приводила до нього друзів Ендрю. Приводила сім"ю Ендрю.
Прямо туди, в госпіталь - в страшну, нещадну, гнійну хірургію.

Я нещадно експлуатувала цю тиху і спокійну силу, показуючи її тим, хто зневірився. Хто втратив віру в правду й перемогу.
І всі, хто приходив до нього в палату, до нього - схудлого, змученого, почорнівшого від болю - всі вони йшли від нього, стаючи трохи сильнішими.
І я.
Я черпала від нього силу завжди.

Зараз йому потрібна наша сила.
Він веде бій, і цей бій буде розтягнуто на роки.
В Латвії, куди Женю нарешті відправили, лікарі борються за його ногу.

І я знаю - лікарі там, в Латвії, спираються на силу Жені так, як ми тут спирались на його незламну силу. Навіть лежачи, навіть страждаючи, він ділився з нами своєю силою так, як ділився нею в тому бою. Останньому для мого друга Ендрю, бою.
Першого й не останнього в житті Жені, бою.
Бою, який найменше допоміг йому пройти наш Ф.О.Н.Д. - а найбільше допомогла Іванна Поровська. Теж сильнючий боєць. Боєць Іванна Поровська зробила так, що Женю нарешті (!) відправили в Латвію.
Де йому врятують ногу - ми в це віримо.

... 31 березня, в літпабі Крапка-Кома відбудеться музичний марафон.
Там будуть грати й співати для нас ті, хто згодився на концерти заради Жені - одного бійця.
Однієї бойової одиниці.
Одного десантника
який може ділитись своєю силою безкінечно.
Який може вести бій, доки є сили - і ще трохи більше.

Я буду там. Мені дуже хочеться там бути.
Там я наче буду поруч з моїм другом - другом, допомогу якому заповів мені мій загиблий товариш Ендрю.
Його останнім бойовим побратимом - Женею Симоненко.

Я запрошую і вас.

Хто хоче допомогти Жені у його безкінечному бою - а його чекає ще безліч операцій і довгий реабілітаціонний період - можете висилати гроші на основну картку Ф.О.Н.Д.у
Усі кошти будуть передані дружині Жені Симоненко.

Приватбанк, на имя Анны Косиновой
5168742325629057 гривневая карточка
5168742011739731 евро
5168742017380183 долларовая

інші реквізити (пейпал тощо) Ф.О.Н.Д.у тут https://www.facebook.com/fondDM/posts/1615417812050324

Прошу робити приписку "Для Жені Симоненко"

... прошу репосту.
І прошу на музичний марафон в літпабі Крапка-Кома - музичний марафон в ім"я Жені
справжнього бійця
незламну силу

https://www.facebook.com/events/446915452185150/

https://www.facebook.com/fondDM/posts/1721040938154677